Запобігання дитячому травматизму
1. Правила дорожнього руху
1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході
вулиці
Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.
1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях
Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».
1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту
Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.
1.4 Дорожні знаки
Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.
1.5 Дорожня розмітка
Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.
Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.
1.6 Рух за сигналами регулювальника
Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.
1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.
Пасажир в автомобілі має поводитися так:
-- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;
-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;
-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.
1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.
Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.
Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:
-- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;
-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);
— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;
— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.
1.9 Безпека руху велосипедиста
Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.
Правила користування велосипедом:
— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;
— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;
— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;
Велосипедистові забороняється:
— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
— під час руху триматися за інший транспортний засіб;
— буксирувати велосипед;
— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.
1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.
Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:
-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;
-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;
-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.
Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда.
Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.
2. Правила пожежної безпеки
2.1 Вогонь -- друг, вогонь -- ворог. Причини виникнення пожеж
Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом 13 тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.
Пожежі часто виникають через такі причини:
— несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;
— увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;
— несправність електропроводки;
— сушіння речей над газовою плитою;
— користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;
— використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;
— несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;
— необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;
— удари блискавки;
— збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;
— витік газу;
— використання піротехніки.
2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому,
приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного
газу.
Правила поведінки при пожежі:
— подзвонити до служби 01 (якщо це можливо); повідомити
— повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте -- як до нього під'їхати;
— вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я;
— негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;
— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.
Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.
2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних
приладів
При користуванні електричними приладами не можна:
— залишати без догляду ввімкнені прилади;
— ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
— вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
— торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
— вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
— стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна:
— вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
— накривати, адже прилад перегрівається;
— використовувати у тривалому режимі.
2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека
при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та
речовинами.
До пожежнонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо
Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп.
Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.
При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.
Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).
Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.
2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят
До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:
-- не користуватися відкритими джерелами вогню;
-- використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;
-- не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.
2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в
квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під
час пожежі.
Пам'ятайте, що не можна вдома:
-- користуватися несправними електричними побутовими приладами;
-- захаращувати балкони і підвали;
-- гратися з вогнем;
-- зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;
-- сушити речі над плитою.
Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:
-- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;
-- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"
-- вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.
Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.
Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 01.
2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та
правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі.
Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:
-- зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;
-- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;
-- використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;
-- довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;
-- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.
Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.
Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.
Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.
2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі
Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.
Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:
— заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;
— якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого
— цупку тканину;
— як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати
— обгорілу шкіру;
— не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його
— ножицями і зняти те, що знімається;
— до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.
2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.
Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:
— кидати палаючі сірники, недокурки;
— палити суху траву;
— розводити вогнища;
— залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.
2.10 Підсумкова бесіда. Пожежна безпека.
Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати.
Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі).
Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).
Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та
здоров'я людини.
1. Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.
Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.
2 Правила користування побутовими електроприладами.
Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:
— залишати електроприлади ввімкненими без догляду;
— користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;
— вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;
— торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;
— використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.
3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного
проводу.
Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.
Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.
4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.
Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.
Правила безпечної поведінки в громадському транспорті
Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.
У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.
На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.
Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.
Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.
Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.
Не забувайте про кримінальну безпеку!
Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.
Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.
У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.
Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.
При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.
При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.
Пам’ятка безпечної поведінки вдома та на вулиці.
Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати.
Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат.
Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо.
Не носіть із собою великі суми грошей, а якщо таке станеться — не хваліться цим.
Знайомте своїх друзів із батьками.
Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 102, викличте міліцію та вкажіть точно адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу.
Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах.
Не залишайте у дверях записок, бо це привертає увагу
сторонніх людей.
Будьте уважними із ключами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки.
На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохідному переходу. Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушили правила вуличного руху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився.
Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся.
Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь-яка інша пропозиція) — не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів.
Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків.
Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції.
Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими.
Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому.
Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банки та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини.
Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самостійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі.
У випадку необхідності телефонуйте:
101 — пожежна безпека
102 — міліція
103 — «Швидка допомога»
104 — газова служба
Будьте уважними! Бережіть себе!
За допомогою звертайтеся до батьків та вчителів — вони ваші перші помічники та порадники.
5.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети
(знахідки) та дії при їх виявленні.
Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.
Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.
5.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та
речовинами.
Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового
призначення.
Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,
не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.
Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.
Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,
5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування
мисливськими рушницями, виготовлення та випробування
вибухових пакетів.
Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.
Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.
Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.
5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.
Правильні дії під час виявлення ВНП.
Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.
5.6 Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та
здоров'я під час літніх канікул.
Не забувайте про правила безпеки під час канікул.
Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку!
Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.
Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.
Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.
Запобігання отруєнь
3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням.
Профілактика харчових отруєнь.
Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.
На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які — ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів — при неправильній їх обробці та консервуванні.
Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.
Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:
— збирати гриби тільки з дорослими;
— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;
— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;
— намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;
— не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;
— пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;
— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;
— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.
Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.
При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.
Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.
Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.
Пам'ятайте — без грибів можна прожити!
3.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами
Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:
— не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;
— якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;
— якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.
4.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ.
Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).
Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.
4.2 Правила безпечного користування побутовими газовими
приладами.
Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:
— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;
— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;
— стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
— сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.
4.3 Дії населення при виявленні запаху газу.
Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:
— не вмикайте електрику;
— не запалюйте сірники;
— не паліть;
— провітріть приміщення;
— перекрийте крани газоподачі;
— викличте аварійну бригаду за номером 104.
Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.
4.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.
Домедична допомога при отруєннях.
При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:
— сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;
— винести постраждалого на повітря;
— прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.
Про Правила поведінки громадян на залізничному транспорті
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Закон України «Про загальну середню освіту»
Закон України «Про охорону дитинства»
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» (зі змінами)
Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 №616 «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах» (зі змінами), в редакції, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 №1365 «Про внесення змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах»
Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами)
Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 №304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України» (зі змінами)
Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2008 №985 "Про затвердження Інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах"
Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.01.2015 №2 «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах»
Листи Міністерства освіти і науки України:
- від 18.07.2013 № 1/9-503 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»,
- від 26.05.2014 № 1/9-305 «Про використання Методичних матеріалів «Вимоги безпеки учнів під час канікул»,
- від 16.06.2014 №1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодоорганізації навчання перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності»,
- від 25.07.2014 №1/9-372 «Про проведення заходів щодо протидії тероризму»,
- від 30.07.2014 №1/9-385 «Методичні рекомендації для проведення бесід із учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань враження мінами і вибухонебезпечними предметами, поведінки у надзвичайній ситуації»,
- від 23.09.2014 №1/9-482 «Щодо організації роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у дошкільних навчальних закладах”,
Спільний лист Міністерстваосвітиі науки України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 1/9-55/02-1645/12 від 05.02.2015 «Про заходи безпеки на можливі ризики виникнення надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування»
ДИТЯЧИЙ ТРАВМАТИЗМ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ?
Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек. Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизмуприродно, лягає на плечі батьків і учителів.
Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно. Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.
Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму.
-
побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
-
вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
-
шкільний;
-
спортивний;
-
інший.
Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне
Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова. У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм. Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів. Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.
У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтуваних предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом. Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.
Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм. Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.
ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально забезпечити свою дитину. Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – недоглядали, недообъяснили.
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини. У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду. Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна. Отже якщо малюк проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмоопасных предметів. Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обшпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді. Тільки розповідайте спокійно, не потрібно залякувати дитину.
Чим старше стає дитина, тим більшу важливість придбаває пояснення правил техніки безпеки. Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖ. Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки. Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми. У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути